Сьогодні, виконуючи завдання Кабінету Міністрів України щодо розбудови безбар’єрності, ми в КНП «Петрівська центральна лікарня» Петрівської селищної ради чітко розуміємо: доступність медичного закладу – це не лише про зручні пандуси чи широкі двері. Як клінічний психолог, я щодня бачу інший, не менш важливий вимір – психологічну та госпітальну безбар’єрність.
Коли людина потрапляє до лікарні – через хворобу, поранення чи важку травму – вона вже перебуває у стані гострого стресу та вразливості. Наше спільне завдання – зробити так, щоб саме середовище лікарні не ставало для неї новим бар’єром чи джерелом тривоги.
У нашій лікарні психологічна безбар’єрність базується на трьох китах:
- Перше – це безбар’єрність комунікації та беззастережне прийняття. Ми викорінюємо будь-які прояви стигматизації. Пацієнт з інвалідністю, військовий на реабілітації чи людина у важкому психоемоційному стані мають зустрічати з боку персоналу повагу, рівне ставлення та емпатію. Слово медика лікує так само, як і ліки.
- Друге – це інформаційна прозорість. Пацієнт має право розуміти свій стан. Коли лікар чи психолог розмовляє з людиною простою, доступною мовою, без заплутаних термінів – це знижує рівень страху перед невідомістю. Це теж руйнування бар’єрів.
- Третє – це створення безбар’єрного простору для відновлення гідності. На базі лікарні ми працюємо над тим, щоб пацієнти, які адаптуються до нових умов життя після травм, почувалися самостійними й захищеними. Ми вчимо їх заново вірити в себе, а їхні родини – правильно підтримувати своїх близьких, уникаючи гіперопіки.
Сучасна Петрівська центральна лікарня – це простір, де пацієнт отримує не лише висококваліфіковану медичну допомогу, а й відчуття безпеки та психологічного затишку. Психологічна безбар’єрність – це наш крок до європейських стандартів медицини, де в центрі уваги завжди стоїть людина, її гідність та її ментальне здоров’я.