Ожиріння

Ожиріння — це захворювання, при якому надлишок накопиченого жиру в тілі несприятливо впливає на стан здоров’я.  Воно характеризується стабільним перевищенням ваги, що призводить до зростання ризику розвитку супутніх хвороб. Проявляється як психологічним, так і фізичним дискомфортом. Медики вважають ожиріння дуже серйозною патологією. Окрім того, ще у 1997 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я, було оголошено, що ожиріння вважається глобальною епідемією. Згідно статистичних даних, у цивілізованих країнах світу із розвиненою економікою, у 2/3 дорослого населення немає показників ідеальної маси тіла, а 1/3 населення має ожиріння. Та, на жаль, з кожним роком ситуація лише погіршується. Такі ж приблизно показники і в Україні, приблизно 60% мають зайву вагу, а ще 25% – діагностовано ожиріння. Як стверджують вчені, вже у 2025 році очікується, що 20% населення планети, буде страждати надлишковою масою тіла, яка невдовзі призведе до діагнозу ожиріння.

Причини розвитку ожиріння

Основний механізм — це дисбаланс між спожитими калоріями і витраченою енергією, тобто під час прийому їжі надходить більше калорій, ніж витрачається протягом дня, відповідно це призводить до накопичення жиру.

Фактори, що сприяють виникненню ожиріння:

• переїдання або ж незбалансоване та неправильне харчування;
• малорухливий спосіб життя; 
• регулярна втома та недосипання; 
• часті стресові навантаження;
• прийом певних  медикаментів;
• генетична схильність;
• ендокринні захворювання та розлади.

Для встановлення причини надлишкової маси тіла (ожиріння) варто звернутися до лікаря, який допоможе у вирішенні цього питання, а й по можливості проконсультує з приводу заходів спрямованих на зміну способу життя, корекцію харчування та фізичної активності. Проте, варто пам’ятати, що саме від Вашого бажання, наполегливості, терпіння та прикладених зусиль, залежить успіх у зменшенні маси Вашого тіла та досягненні поставлених результатів. 

Ускладнення

Ожиріння — це серйозне захворювання, яке впливає на життя та здоров’я людини. Організму важко справлятися з надлишком жиру, страждають органи та системи. Поширені ускладнення:

• серцево-судинні захворювання (інсульт, інфаркт, гіпертонія, атеросклероз);
• хвороби дихальної системи;
• порушення ендокринної системи (діабет, гормональні збої у роботі статевих залоз);
• захворювання органів травлення (жовчнокам’яна хвороба, холецистит);
• погіршення опорно-рухового апарату (порушення кровообігу, слабшають м’язи, артрити, остеопороз);
• онкологія.

У жінок внаслідок ожиріння порушується менструальний цикл, у чоловіків — еректильна функція.

Ступені ожиріння. Класифікація

В медицині класифікація ожиріння відбувається за наступними типами: 

• гіноїдне – відкладення жиру в ділянці стегон та сідниць;
• андроїдне (абдомінальне) — відкладення жиру в ділянці живота.

Для проведення діагностики надмірної ваги чи виявлення ожиріння у дорослих людей, достатньо розрахувати індекс маси тіла (ІМТ). Власне цей індекс є оптимальним показником для того, щоб провести оцінку розмірів тіла (ваги та зросту) та ризиків для здоров’я. Перший етап – огляд, фіксація антропометричних параметрів, товщина жирової складки на очеревині. Аналізи при ожирінні включають здачу крові на загальний аналіз та біохімію. Далі перевіряються гормони – статеві, щитовидної залози, гіпофіза. Для оцінки стану печінки та нирок перевіряються відповідні проби, здається загальний аналіз сечі. З інструментальних методів можуть бути задіяні КТ, УЗД проблемних областей, МРТ, підводне зважування.

Отже, розрахунок оптимального співвідношення ваги і зросту (індекс маси тіла) проводиться за наступною формулою:

ІМТ = вага (кг) / зріст в квадраті (м)

Наведемо приклад, вага жінки складає 65 кг при зрості 164 см. 

ІМТ = 65 / (1.64х1.64) = 65 / 2,6896 = 24,16

Отже, з цього ІМТ можна зробити висновок, що у цієї жінки нормальна вага і вона не страждає надлишковою масою тіла та відповідно і ожирінням.

 Існують наступні критерії інтерпретації результатів ІМТ

Ще одним важливим показником, який потрібно приймати до уваги, під час проведення діагностики ожиріння у дорослих людей – це окружність талії, який доповнює ІМТ, а також відображає ризик виникнення небажаних та небезпечних патологій. 

Власне жирова тканина, яка зосереджена в ділянці живота є потужним “ендокринним органом”, оскільки виділяє багато гормонів та інших сполук, що негативно впливають на серцево-судинну систему, ризик раку та обмін речовин.

Визначення ІМТ у дітей та підлітків

Для проведення оцінки фізичного стану та розвитку дитини, широко застосовуються показники індексу маси тіла. Проте, оцінювання відбувається не так, як у дорослих людей, а додатково враховується ще вік та стать дитини, оскільки дитина постійно росте та розміри її тіла змінюються. Тому для оцінювання ІМТ у дітей та підлітків, використовують спеціальні таблиці, у яких зазначено нормальні межі для певного віку та статі. Лікарі повинні оцінювати ІМТ дітей та підлітків під час спеціальних оглядів у відповідності до цих таблиць. Саме ІМТ може сповістити про надлишкову  чи недостатню вагу, про ризик розвитку ожиріння, а також супутніх з ним патологій. 

Ожиріння у жінок

Для жінок характерний гіноїдний тип ожиріння, коли надлишок відкладається у зоні стегон. Частою причиною виникнення проблем із вагою є гормональні зміни, наприклад, під час вагітності або менопаузи.

Ожиріння у чоловіків

Чоловіки страждають на ожиріння за андроїдним типом. Жирове депо знаходиться в абдомінальній зоні. Багато хто страждає від надлишку жиру на внутрішніх органах, у такому разі надлишок непомітний зовні, але об’єми тіла великі.

Ожиріння у підлітків

Зайва вага у підлітків з’являється здебільшого через гормональні зміни,які є природні для процесу дорослішання. Також ожиріння може розвиватися через неправильне харчування, порушення обміну речовин, заїдання стресів, спадковість, захворювання.

Ожиріння у дітей

Якщо дитина починає набирати вагу, варто одразу визначити причину. Це може бути банальне переїдання або нездорове харчування. У такому разі потрібні нові харчові звички. Проте трапляються випадки, коли причиною ожиріння є різного роду захворювання, тут уже допоможе лише фахівець.

Харчування та дієта при надлишковій вазі

Що повинно бути у вашому раціоні для здорового повноцінного харчування:

• овочі;
• фрукти; 
• риба;
• нежирне м’ясо – курятина чи індиче м’ясо, телятина;
• яйця;
• горіхи;
• кисломолочні продукти (не знежирені !!!);
• мед (обмежена кількість);
• каші (окрім білого рису);
• бобові. 

Повністю виключити з раціону потрібно: 

• солодощі, цукор; 
• солодку газовану воду; 
• алкогольні напої; 
• жирне м’ясо, наприклад свинину; 
• картоплю; 
• хліб та булочки; 
• сіль.

Варто звертати увагу на глікемічний та інсуліновий індекс продуктів, які є в раціоні.

Методи лікування ожиріння та зайвої ваги

Основним та найдієвішим інструментом у боротьбі із зайвою вагою є бажання та мотивація самої людини, яка прагне скинути зайві кілограми. Проте, слід пам’ятати, що до лікування потрібен комплексний підхід, зі сторони пацієнта сильне бажання та сила волі, а зі сторони лікаря – доступна та зрозуміла схема терапії, розробка плану харчування (дієти) та фізичного навантаження, контроль показників. Також при необхідності, у кожному конкретному випадку, лікар може призначати медикаментозне лікування, яке спрямоване на пригнічення відчуття голоду, а також відновлення нормального функціонування всіх систем організму. У надзвичайно складних випадках, може використовуватися хірургічне втручання, тоді коли традиційне лікування не дає бажаного та необхідного результату. Пам’ятайте, пріоритет у виборі методу проведення терапії завжди є у лікаря, який враховує індивідуальні особливості організму кожного пацієнта, анамнезу захворювання, наявності супутніх патологій тощо.

Профілактика ожиріння

Розвиток ожиріння викликає не тільки дискомфорт, а й безліч супутніх недуг, і найкраще лікування — це профілактика.

Головні правила:

• кількість споживаних калорій не повинна перевищувати енерговитрати організму;
• здорове та правильне харчування;
• виключити шкідливі звички;
• більше руху — активний спорт, регулярні прогулянки, зарядка, басейн, танці;
• систематичність та дисципліна у дотриманні режиму;
• якісний сон;
• контроль водного балансу.