Сьогодні ми коротенько поговоримо про те як приймання їжі впливає на результати досліджень наших пацієнтів котрі так часто нехтують елементарними правилами.
В кабінеті забору крові дуже часто чути:
- Як я вийду з дому не зробивши двох ковтків кави?
- Доктор Ви що? Як я без сигарети?
- Я скуштувала тільки два тістечка вранці, а так ні нічого не їла перед аналізами.
- Це ж дитина вона не може бути голодною її стошнить.
- Ну та, є за мною такий грішок, вже третій день святкуємо день народження друга.
- Доктор, я вже два дні не їм, бо знаю, що на аналізи йду.
Як з цим бути? Як це впливає на результати досліджень?
При голодуванні протягом 48 годин збільшується концентрація білірубіну, а при голодуванні 72 год знижується рівень глюкози до 2,5 ммоль/л та підвищується рівень тригліцеридів, вільних жирних кислот без суттєвих змін в рівні загального холестерину.
Вживання напередодні жирної їжі підвищує рівень калію, тригліцеридів та лужної фосфатази.
Фізіологічні зміни після вживання жирної їжі збільшують мутність сироватки (гіперхіломікронемія), тим самим впливає на результати при вимірюванні оптичної щільності.
Кількість ліпідів збільшується при вживанні масла, сиру, що призводить до хибних результатів.
Споживання великої кількості м’яса або їжі з високим вмістом білка може викликати появу уратів в сечі також збільшує концентрацію сечовини та аміаку у крові.
Їжа з високим співвідношенням ненасичених жирних кислот до насичених може викликати зниження концентрації холестерину, а їжа багата пуринами викликає збільшення концентрації уратів.
Напої, багаті кофеїном, збільшують концентрацію вільних жирних кислот та вихід катехоламінів з наднирників. Приймання алкоголю збільшує концентрацію лактату, сечової кислоти та тригліцеридів.