Щороку 10 липня Україна схиляє голови у скорботі та вдячності, вшановуючи медичних працівників, які загинули, виконуючи свій професійний і громадянський обов’язок. Цього дня по всій країні запалюють свічки пам’яті на знак шани тим, хто до останнього подиху рятував життя інших.
Вони працювали у прифронтових госпіталях, евакуювали поранених, поспішали на виклики у каретах екстреної медичної допомоги, залишаючись вірними своєму покликанню навіть у найнебезпечніші миті. Їхні серця билися заради інших — до останнього.
Саме тому в Україні започатковано символічну ініціативу «Посвіт пам’яті» — як знак глибокої шани медикам, які загинули, виконуючи свій професійний чи військовий обов’язок. Це нагадування про те, що подвиг людей у білих халатах житиме у наших серцях і ніколи не буде забутим.
Для колективу КНП «Петрівська центральна лікарня» Петрівської селищної ради цей день має особливе значення. Сьогодні ми згадуємо нашого колегу, лікаря-хірурга Петра Миколайовича Попова.
Його знали як висококваліфікованого фахівця, мудрого лікаря, уважного колегу та щиру, порядну людину. Щодня він рятував життя пацієнтів у стінах нашої лікарні. Коли ж Україна потребувала захисників, він без вагань став до її оборони. На жаль, додому Петро Миколайович уже не повернувся.
Ми пам’ятаємо його не лише як професіонала своєї справи, а насамперед як Людину з великої літери. Його відданість медицині, мужність, сила духу та любов до рідної землі назавжди залишаться прикладом для кожного з нас.
На знак глибокої шани у холі головного корпусу та в поліклінічному відділенні КНП «Петрівська центральна лікарня» Петрівської селищної ради облаштовано символічні куточки пам’яті Петра Миколайовича. Його фотографія, білий лікарський халат і запалена свічка стали символами професійної честі, вдячності та незгасної пам’яті про лікаря, який до останнього був вірний своєму покликанню й Україні.
Світла пам’ять усім загиблим медикам.
Вічна шана героям у білих халатах.
