Кір є високо контагіозним захворюванням – з найтяжчим клінічним перебігом серед усіх хвороб, які передаються повітряно-крапельним шляхом.
Кір має вкрай тяжкий перебіг в осіб з імуносупресією та новонароджених; у вагітних підвищує ризик викидню, мертвонародження та передчасних пологів.
Кір – одна з провідних причин смертей серед дітей раннього віку в світі.
Збудник кору (Measles morbillivirus -MeV) відноситься до РНК-вірусів порядку Mononegavirales родини Paramyxoviridae роду Morbillivirus.
До складу цього роду включено 7 видів, з яких патогенним для людини є тільки збудник кору, інші представники цього роду вражають тварин.
Морфологія вірусу кору типова для параміксовірусів: віріон сферичної форми, діаметр віріона становить 150-250 нм, ззовні віріон покритий ліпопротеїновим суперкапсидом з шипами, довжиною до 8 нм.
Вірус має 6 структурних білків: нуклеокапсид (N), полімеразний комплекс (P), мембранний білок (M), глікопротеїд (F), гемаглютинін (H) і L- білок.
Він нестійкий у навколишньому середовищі, чутливий до ультрафіолетового опромінювання, сонячного світла, висихання. Поза організмом людини вірус гине протягом 30 хв, тому заключна дезінфекція при кору не потрібна.
Методи специфічної діагностики кору
Вірусологічний метод:
- Зараження культури клітин біологічним матеріалом (виділення носоглотки, вміст папул, кров, сеча)
- Індикація цитопатичної дії вірусу
- Ознака наявності вірусу кору – розмноження з утворенням гігантських багатоядерних симпластів (клітини, кількість ядер- до 100 шт.)
- Є специфічним для вірусних інфекцій.
- Вірусне генотипування в референс-лабораторії може визначити, чи є ізоляти вірусу ендемічними або імпортованими. У пацієнтів з пригніченим імунітетом, які, погано відповідають утворенням антитіл, серологічне підтвердження кору може бути неможливим і єдиним методом стає виділення вірусу з інфікованих тканин або визначення антигену від кору методом імунофлуоресценції.
Експрес-діагностика кору:
1. Реакція імунофлюоресценції (РІФ):
Препарат (мазок з носу) обробляють гіперімунними сироватками (антитіла до вірусу кору).
Уражені вірусом клітини дають специфічне світіння, яке можна спостерігати в люмінісцентному мікроскопі.
2. Цитоскопія при фарбуванні за Романовським:
Виявлення багатоядерних симпластів (специфічна для кору ознака) під час дослідження мазків-відбитків, пофарбованих за Романовським.
Сучасні методи діагностики кору:
1. Імуноферментний аналіз (ІФА):
Визначення протикорових антитіл (At) класів IgM та IgG в сироватці крові пацієнтів.
а) IgM – з’являються на 5-8 день після інфікування, зберігаються біля 4 тижнів;
б) IgG – наростають разом з появою висипки (перший день після появи висипки), максимальна концентрація – через 14-20 діб, зберігаються десятиліттями (пожиттєво).
Критерій діагностики кору -4-х кратне і більше наростання титру IgG у парних сироватках крові.
І сироватка- 3-4 день хвороби;
ІІ сироватка – через 10-14.
2. Метод полімеразно-ланцюгової реакції:
Найбільш сучасний, швидкий і достовірний метод діагностики багатьох інфекційних хвороб.
Лабораторними критеріями випадку кору є один з таких:
- ізоляція вірусу кору з клінічного матеріалу;
- виявлення рибонуклеїнової кислоти (далі – РНК) вірусу кору з клінічного матеріалу;
- виявлення специфічних IgM антитіл до вірусу кору;
- виявлення антигену вірусу кору методом прямої флуоресценції в клінічних зразках з використанням специфічних моноклональних антитіл до вірусу кору;
- значне наростання титру специфічних IgG антитіл до вірусу кору в парних сироватках.