Це декілька захворювань органів черевної порожнини, яким притаманні гострий початок, швидке прогресування та часті смертельні випадки в разі відсутності лікування. Загальною ознакою є біль – від незначного, помірного до нестерпного. Часто – нудота, блювота, підвищення температури тіла, іноді – діарея. Слід запам’ятати – при виникненні незначного, помірного болю в животі можна прийняти 1 – 2 таблетки но-шпи, при зберіганні болю більш 3-х година бо при його посиленні – негайне звернення до лікаря. Самокопання в причинах захворювання, прислухання до думок «знайомих медсестер» та досвідчених родичів, а також намагання самостійно пройти УЗД та, борони Боже, самолікування призводять до втрати «часу надії» – прогресуванню захворювання, зміни клінічної картини. Важливо розуміти – раннє та своєчасне звертання до лікаря є важливою підмогою хірургу, якому доведеться боротися ще й з вашими супутніми захворюваннями – цукровий діабет, ожиріння, захворювання серця та судин. За умов своєчасного звернення по медичну допомогу вдається уникнути багатьох імовірних ускладнень цих грізних захворювань. Завжди до ваших послуг кваліфіковані фахівці з хірургії, анестезіо-логі, які володіють великим арсеналом сучасних методик лікування. Завжди поруч досвідчені медичні сестри. Наші операційні оснащені сучасним обладнанням, медичним інструментарієм, які забезпечують надійне ефективне та безпечне оперування.
Гострий апендицит – це гостре запалення червоподібного паростка – рудиментарного відростка сліпої кишки. Захворювання може виникнути в будь-якому віці, однак найбільш часто хворіють підлітки й молоді люди. Хвороба починається з постійного болю коло пупка, який пізніше переміщується в праву здухвинну ділянку. Біль посилюється при кашлі і фізичному навантаженні. При огляді живота в правій здухвинній ділянці відмічається напруження м’язів живота і позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Часто до цих симптомів приєднується нудота, одноразове блювання, затримка стільця і відходження газів. Клінічна картина гострого апендициту є показом для госпіталізації пацієнта в хірургічне відділення. Вчасно проведена операція видалення запального червоподібного відростка (апендектомія) є запорукою успішного видужання. Затримка в проведенні операції може призвести до гнійного запалення очеревини і смерті хворого.
Гострий холецистит – це гостре запалення жовчного міхура. Хвороба завжди супроводжується інтенсивним і постійним болем, який локалізується в правому підребер’ї чи епігастральній ділянці. Найменше фізичне навантаження підсилює біль. Часто виникає нудота, блювання жовчю. В правій підреберній ділянці – напруження м’язів передньої черевної стінки. Ці симптоми поєднуються з підвищенням температури тіла до 38°С і вище, загальною слабкістю. Для уточнення діагнозу необхідно провести ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. При розпитуванні пацієнта часто виявляється, що в минулому він мав неодноразові приступи печінкової кольки або періодичний тупий біль в правому підребер’ї, який виникав після вживання гострої, жирної чи смаженої їжі. Хворі з клінікою гострого холециститу підлягають госпіталізації в хірургічне відділення. Хірург вирішує питання про подальшу лікувальну тактику. Найбільш ефективним та часто єдиним методом лікування є операція видалення жовчного міхура – холецистектомія. Зараз цю операцію виконують за допомогою лапароскопічної апаратури через чотири 5-10 мм отвори, що сприяє легшому перебігу післяопераційного періоду, дозволяє значно зменшити терміни видужання і досягнути відмінного косметичного ефекту.
Гострий панкреатит – це деструктивне захворювання підшлункової залози, в основі якого лежить аутоліз – самопереварювання залози власними ферментами. Як правило, причиною хвороби у чоловіків є надмірне вживання або вживання неякісного алкоголю у поєднанні з жирною їжею, а у жінок – каміння в жовчному міхурі. Хвороба розпочинається з раптового різкого, надзвичайно інтенсивного болю в верхній половині живота з іррадіацією в спину, в лопатку і за грудину. Наступною ознакою є виражене багаторазове блювання, яке не приносить хворому полегшення. Живіт піддутий, гази не відходять. Шкірні покриви хворого мають синювате забарвлення, часто на шкірі передньої черевної стінки можна побачити петехії (дрібні крововиливи) чи сині плями.
Хворий з підозрою на панкреатит підлягає негайній госпіталізації в хірургічне відділення. Необхідно пам’ятати, що гострий панкреатит – дуже грізне захворювання, яке призводить до ускладнень, що можуть викликати смерть пацієнта.
Перфоративна виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки – одне з ускладнень виразкової хвороби. Для клінічної картини проривної виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки є характерною стадійність перебігу. Хвороба розпочинається з гострого раптового болю в епігастральній ділянці, який хворі описують як “удар ножем”. Біль супроводжує виражене напруження м’язів передньої черевної стінки – живіт набуває форми “човника”. Хворий приймає “позу ембріона”. Через декілька годин біль в животі стихає, хворий почуває себе краще і часто може відмовлятися від госпіталізації. Однак, це покращення є уявним – ще через кілька годин у хворого розвивається клінічна картина перитоніту – виникає постійний ниючий інтенсивний біль в животі, спостерігається напруження м’язів передньої черевної стінки.
Хворі з підозрою на перфоративну виразку шлунку чи дванадцятипалої кишки підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення. Врятувати їхнє життя може тільки негайна операція – зашивання перфоративного виразкового отвору. До огляду хірурга не можна вживати воду чи їжу, вводити знеболювальні.
Защемлення грижі. Грижа – це випинання внутрішніх органів, вкритих очеревиною, через природні чи набуті отвори в черевній стінці. Серед гриж, які виходять через природні органи найбільш часто зустрічаються пахові грижі.
При фізичному навантаженні, сильному кашлі чи інших факторах, які можуть викликати підвищення внутрішньочеревного тиску в грижовий мішок раптово можуть ввійти кілька петель кишківника або пасмо великого чіпця, розтягуючи при цьому грижові ворота. Після зниження внутрішньочеревного тиску грижові ворота різко зменшуються в розмірах і грижовий вміст не може повернутися назад в черевну порожнину. Виникає одне з ускладнень грижі, яке називається еластичним защемленням. У хворого з’являється біль в ділянці грижі, грижове вип’ячування стає напруженим і щільним, не зменшується, коли хворий лягає. Поступово до цих ознак приєднується нападоподібний біль в животі, блювання, не відходять гази.
Якщо хворий не звернеться вчасно до лікаря, то защемлена в грижових воротах і позбавлена кровопостачання петля кишки починає некротизуватися. У хворого підвищується температура тіла, біль у животі стає постійним.
Всі хворі на защемлену грижу повинні бути госпіталізовані в хірургічні відділення – їм необхідно проводити невідкладну операцію. До моменту госпіталізації хворому не можна вживати воду і їжу.
Гостра непрохідність кишківника– це захворювання, в основі якого лежить порушення просування вмісту по тонкому чи товстому кишківнику. Причини цієї патології є різноманітні: пухлини кишки, чужорідні тіла, жовчні камені, защемлення грижі, зрощення в черевній порожнині, оперативні втручання, порушення кровопостачання кишки та ін. Класичною і постійною ознакою кишкової непрохідності є нападоподібний біль в животі. Залежно від причини кишкової непрохідності інтенсивність і частота болю може наростати поступово чи гостро. У хворих спостерігається багаторазове блювання, після якого наступає деяке полегшення на короткий час. Живіт є значно здутим, відмічається затримка відходження стільця і газів. Температура тіла не підвищена, однак з прогресуванням хвороби і приєднанням перитоніту досягає 38-39°С.
Хворі на гостру непрохідність кішківника підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення.